Біопсія нирки

Попри те, що синдроми та симптоми дуже важливі, точний діагноз лише клінічно поставити складно. Так, нефротичний синдром буває при ФСГС, при хворобі мінімальних змін, а також при мембранозній нефропатії, амілоїдозі, тривалому поточному цукровому діабеті. Як відрізнити одне від одного, якщо клінічні ознаки так схожі між собою?

Золотий стандарт діагностики в нефрології – черезшкірна біопсія нирки.


Показання для біопсії:
  • стійка втрата білка із сечею;
  • стійка гематурія, тобто кров у сечі. Але тільки після виключення всіх можливих урологічних причин;
  • нефротичний синдром;
  • нефротичний синдром;
  • незрозуміле зростання креатиніну в крові;
  • уточнення характеру ураження при системних захворюваннях;
  • оцінка того, як працює лікування;
  • з'ясування, чи немає проблем із пересадженою ниркою.
Ризики при біопсії. Загалом маніпуляція безпечна. Але в медицині може бути все, тому можуть бути:
  • Поява крові у сечі. Зазвичай минає за кілька днів. Дуже рідко потребує переливання крові чи хірургічного втручання;
  • Біль у місці проколу. Зазвичай минає за кілька годин;
  • Інфікування гематоми (скупчення крові в місці проколу). Лікується антибіотиками та хірургічним дренуванням. Інший незвичайний і рідкісний ризик – підвищення артеріального тиску через велику гематому;

Біопсія не погіршує перебіг захворювання, оскільки причини хвороб нирок часто є імунними. І маленький прокол ніяк на них не може вплинути.

Як знизити ризики:
  • Обов'язково розкажіть вашому лікарю, які ліки ви приймаєте. Якщо серед них є такі препарати як варфарин, ксарелто, гепарини, аспірин, плавікс, НПЗЗ, то лікар може відмінити їх за тиждень до біопсії.