Гломерулонефрит
Клубочки можуть страждати як від спадкових, та і від набутих хвороб.
Виявляються гломерулопатії по-різному: від безсимптомних змін в аналізах до гострого пошкодження нирок та термінальної стадії ХХН.
Оскільки клубочки мікроскопічні, близько 0,2 мм кожен, не можливо під час УЗД і навіть КТ та МРТ їх розглянути. Основний метод – біопсія нирки, включаючи електронну.
Біопсія допомагає розглянути, чи залучені всі клубочки (дифузне ураження) або вогнищеві зміни (зазвичай <50%).
На рівні окремого клубочка процес може мати глобальний характер, коли охоплено весь клубочок. Або сегментарний, якщо залучено його частину.
Також на біопсії лікар бачить:
- проліферацію - збільшення кількості клітин;
- склероз - рубці замість нормальної тканини;
- некроз - область змертвілих клітин.
Є кілька механізмів, що призводять до дисфункції клубочків.
- При генетичних хворобах виникає порушення роботи ключових білків клітин-подоцитів та/або базальної мембрани. Наприклад, як при синдромі Альпорта;
- При цукровому діабеті відбувається ушкодження клубочка через мікроангіомапію, при амілоїдозі клубочки ушкоджує накопичення аномального білка;
- Є й імунне ушкодження, коли у нирках утворюються імунні комплекси. При СЧВ нирки ушкоджуються відкладенням циркулюючих імунних комплексів;
- При ANCA-васкулітах відбувається активування нейтрофіли та макрофаги.
Навіщо знати усі ці складнощі?
Тому, що розуміння механізмів пошкодження клубочків веде до правильного лікування. Наприклад, не потрібно лікувати неімунні процеси препаратами, які пригнічують імунітет.
Одна людина може мати більше одного захворювання клубочків одночасно. Наприклад, діабетична нефропатія + гломерулонефрит.
Які прояви можуть бути при ураженнях клубочків, обговоримо наступного разу.
