Сінара Зайцева народилася в Абхазії. В Україні вона здобула медичну освіту і вийшла заміж. Але коли в Грузії і Абхазії росіяни спровокували військовий конфлікт, повернулася додому і працювала в госпіталі. Там отримала важке поранення, й після нього почалися проблеми з нирками…

Якось на роботі вона втратила свідомість, було кілька днів коми і реанімації. А за ними — майже три роки життя на діалізі.

У 2005 році в Україні було лише кілька центрів трансплантації, а через недосконале законодавство операції з пересадки органів були рідкістю. Але Сінарі пощастило: одного вечора їй зателефонували з Запорізької обласної лікарні і повідомили, що є донорська нирка. Новий орган в її тілі запрацював на операційному столі.

Як тільки нирка «прижилася» в її організмі, жінка почала поступово повертатися до активного життя. Плавання, фітнес, а згодом… футбол. Вона єдина жінка в чоловічій команді, грає в захисті і наказує чоловікам не робити знижок на її стать. А з командою пацієнтів після трансплантації навіть брала участь в міжнародному чемпіонаті з мініфутболу.

Сінара каже: «Коли я виходжу на футбольне поле, я граю за двох. Я живу за двох. Мій донор — молодий чоловік 27 років, мотогонщик, який загинув під час змагань. Ніколи не зустрічалася з його батьками, але вдячна, що в ту ніч 17 років тому вони прийняли непросте рішення, але своєю згодою подарували мені можливість повноцінно жити».

Попри війну в Україні активно розвивається трансплантація. У 2023 році проведено понад 200 пересадок органів, більшість — від посмертного донора. Наразі в листі очікування 2161 пацієнт, переважна більшість з яких — 1409 — чекають саме на пересадку нирки.