Чи можна назвати Франкліна Рузвельта, Стівена Хокінга, Людвіга ван Бетховена чи Фріду Кало, які навічно закарбували своє ім’я в історії, людьми з обмеженими можливостями? Мільйони людей в усьому світі доводять, що інвалідність не є обмеженням і перешкодою до самореалізації.

Хронічна недостатність нирок не завадила Класнічу відіграти матч, провести 19-річну професійну кар’єру, встановити світовий рекорд та стати ледь не національним героєм Хорватії.

Про ниркову недостатність спортсмен дізнався на піку кар’єри у 2007 році. Тоді 27-річний Класніч був «зіркою» лінії атаки німецького футбольного клубу «Вердер». Гравець, якого запрошували до себе найпотужніші футбольні команди світу, мусив боротися за життя.

Першим донором Класніча стала його мати, але організм відторгнув нирку. Сина врятував батько, який наступним віддав свій орган. Реабілітація проходила успішно. Класніч продовжив спортивну кар’єру за 8 місяців після операції.

Повернення хорватського нападника стало сенсацією
Хорват став першим футболістом в історії, який зіграв за національну збірну після складної операції з пересадки нирки. А німецьке авторитетне видання Kiker назвало Класніча людиною року в німецькому футболі.

Наступні п’ять років Класніч грав у найвищих футбольних лігах Франції , Англії та Німеччини , поки не завершив професійну кар’єру. У 2016 році у нього знову діагностували хронічну ниркову недостатність
Хорват тривалий час жив завдяки гемодіалізу, а потім переніс третю трансплантацію.

Спортивна кар’єра Івана Класніча доводить, що віра та наполегливість здатні творити дива, а хронічна ниркова недостатність — не вирок самореалізації та великим амбіціям.