Продовжуємо говорити про природні рослинні засоби профілактики захворювань ниркових функцій.

Любисток, розмарин і золототисячник утримують беззаперечну пальму першості, з огляду на їх протизапальну, сечогінну, спазмолітичну та антимікробну дії.

Натомість до раціону мало не кожної родини входить рослина, що також відома своїми діуретичними, протизапальними та літолітичними (перешкоджання утворенню каменів) ефектами.

Це петрушка, зелень і коріння якої містять сполуки, що посилюють виведення сечової кислоти при уратних відкладеннях у нирках.

Петрушка є незамінною для регулювання діяльності нирок, печінки та нормалізації обміну речовин.

Сечогінні властивості петрушки збільшують відтік сечі, а відтак і вимивання зайвих речовин з організму. Вона також перешкоджає накопиченню токсинів у нирках і сечовивідних шляхах, що робить її гарним тонізуючим засобом для сечовивідних шляхів.

Петрушка, зменшуючи кількість рідини, сприяє нормалізації кров'яного тиску, що також є полегшенням функціонування нирок.

У петрушці міститься величезна кількість різних корисних речовин і вітамінів.

Лише кілька застережень – людям, схильним до утворення або вже маючим оксалатні камені, не слід надуживати петрушкою. Вона і так багата на оксалати - солі щавлевої кислоти.

Не варто її вживати понаднормово і страждаючим на гломерулонефрит та хронічну ниркову недостатність. Сильний сечогінний ефект у цих випадках може мати зворотній ефект – додатково подразнювати ниркові тканини (паренхіму).