Традиційно розмарин використовувався для різноманітних лікувальних цілей, зокрема для зміцнення здоров’я нирок.

Розмаринова кислота, наприклад, відповідає за пригнічення бактерій і вірусів. Насамперед бактерій E.coli та Staphylococcus saprophyticus, головних винуватців циститу.

Лабораторні дослідження показали, що розмарин багатий на антиоксиданти, які відіграють важливу роль у нейтралізації шкідливих частинок, званих вільними радикалами.

Розмарин містить карнозну кислоту, яка допомагає зміцнювати сполучні тканини та покращувати кровообіг – що дуже важливо для нормального функціонування нирок.

Розмарин містить також низку флавоноїдів із сильною протизапальною та протипухлинною діями.

Розмарин має сечогінні властивості, що означає, що він може допомогти збільшити виділення сечі та сприяти виведенню відходів з організму.

І нарешті, деякі хімічні сполуки, які надають аромату та гіркоти розмарину, не тільки покращують травлення, але й мають розслабляючий спазмолітичний ефект.

Трава, яка надає чарівного аромату курці або баранині, також є гарним джерелом заліза, кальцію та вітаміну B-6.

Розмарин - ароматна вічнозелена трава, що росте у Середземномор'ї. Розмарин належить до родини м'ятних (Lamiaceae), поряд з багатьма іншими травами, такими як орегано, чебрець, базилік та лаванда.