Залізодефіцитна анемія: лікування
На сьогоднішній день дефіцит заліза має кожен третій житель Землі.
Представляємо рекомендації ВООЗ, щодо лікування залізодефіцитної анемії у дорослих.
Оскільки інформації багато, стиль телеграфний.
ВООЗ визначає анемію як концентрацію гемоглобіну
- нижче 130 г/л у чоловіків старше 15 років;
- нижче 120 г/л у невагітних жінок старше 15 років;
- нижче 110 г/л у вагітних жінок у другому та третьому триместрі.
Основні причини анемії - порушення харчування, порушення всмоктування заліза та крововтрати.
Третина всіх причин — проблеми із шлунково-кишковим трактом. Тому у діагностиці важливі ФГДС та колоноскопія. Тонкий кишківник обстежують за допомогою бездротової капсули. Альтернатива колоноскопії - КТ, ангіографія.
Анемія – часте ускладнення ХХН. Хвороби нирок – потенційна причина анемії у людини з ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2. Поширеність анемії збільшується з погіршенням функції нирок.
Запідозрити залізодефіцитну анемію можна за загальним аналізом крові (низький гемоглобін, підвищений відсоток гіпохромних еритроцитів).
Сироваткові маркери дефіциту заліза включають низький феритин, низький % насичення трансферину, низький рівень сироваткового заліза, підвищену загальну залізозв'язувальну здатність сироватки. З нового - підвищений протопорфірин цинку в еритроцитах, підвищені рецептори трансферину в сироватці (sTfR).
У кишківнику є речовина гепсидин, який обмежує всмоктування заліза. Це регулятор поглинання заліза, його також можна визначати у крові.
Лікування проводять препаратами заліза перорально та внутрішньовенно.
Для лікування таблетованими препаратами використовують солі заліза (сульфат заліза, глюконат заліза і фумарат заліза).
