Наукова стаття лікарів-нефрологів МЦ "НЕФРОЦЕНТР" на тему: "Вплив вакцинації на оксидантний/антиоксидантний статус у хворих на гемодіалізі з постковідним станом" в провідному журналі Nephrology Dialysis Transplantation.

Автори: Король Л., Степанова Н., Остапенко Т., Рисєв А., Марченко В., Білоусова О.

Анотація

Передумови та цілі

Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі (ГД), мають високий ризик розвитку постковідних станів і високий рівень смертності протягом 1 року після діагностики COVID-19, особливо в перші 3 місяці. Докази показують, що вакциновані особи, які перенесли інфекцію, мають меншу ймовірність постковідного стану порівняно з невакцинованими особами. Хоча було показано, що окислювальний стрес є важливою причиною постковідних станів, загалом бракує даних про оксидантний/антиоксидантний статус у ГД пацієнтів із постковідним станом. Це дослідження мало на меті оцінити маркери оксидантів/антиоксидантів у ГД пацієнтів із постковідним станом відповідно до статусу вакцинації.

Метод

Загалом 106 ГД пацієнтів віком 52,4 ± 10,2 р. та стажем діалізу 68 (29–134) місяців були включені до цього перехресного обсерваційного когортного дослідження. Пацієнти були розділені на 3 групи за статусом вакцинації та наявністю постковідних станів. Група 1 складалася з 36 ГД пацієнтів , які були повністю вакциновані проти COVID-19 вакциною Pfizer-BNT-162b2 або Moderna-mRNA-1273 і перенесли інфекцію SARS-CoV-2 після вакцинації та мали принаймні 1 постковідний симптом. Група 2 складалася з 35 повністю вакцинованих ГД пацієнтів, які ніколи не були інфіковані COVID-19 (вакцинована контрольна група), а група 3 включала 35 невакцинованих ГД пацієнтів, які перенесли COVID-19 і мали постковідні стани (невакцинована контрольна група). Через 3 місяці після одужання від COVID-19 визначали концентрацію малонового діальдегіду в сироватці (МДА) та еритроцитах (МДАе), сульфгідрильні групи (SH-групи), активність сироваткової каталази (КТ), рівні трансферину та церулоплазміну в сироватці крові. Дані виражали як медіану та інтерквартильний діапазон [Me (Q25-Q75)] і порівнювали з тестом Краскела-Уолліса.

Результати

Вакциновані ГД пацієнти з постковідними станами мали найвищі концентрації МДА та церулоплазміну та нижчі рівні КТ та трансферину в сироватці порівняно з вакцинованою та невакцинованою контрольною групами.

Висновок

Наші результати свідчать про значний окислювальний дисбаланс у ГД пацієнтів із постковідним синдромом, найімовірніше, через синергічний ефект вірусу та вакцини. Використання антиоксидантних добавок може бути можливою стратегією лікування станів після COVID-19 у пацієнтів на гемодіалізі.

Продовження наукової публікації можна переглянути за посиланням: https://academic.oup.com або у форматі PDF.