Вітаміни та мікроелементи при діалізі: які потрібні, які небезпечні та як приймати без ризику

Чому виникає дефіцит вітамінів і мікроелементів?

Діаліз частково замінює роботу нирок: допомагає виводити зайву рідину, продукти обміну та деякі речовини з крові. Але разом з цим організм може втрачати частину водорозчинних вітамінів, насамперед вітаміни групи B і вітамін C. Водночас за ниркової недостатності організм гірше контролює баланс мінералів: калію, фосфору, кальцію, натрію, магнію. Якщо їх забагато або замало — це може впливати на серце, судини, кістки, м'язи, нервову систему та загальне самопочуття.

Тому головне правило: не приймати вітаміни «про всяк випадок». Їх необхідно підбирати індивідуально, з урахуванням результатів аналізів, харчування, модальності діалізу, супутніх хвороб та ліків.

Які вітаміни важливі?

Найчастіше пацієнтам, які лікуються діалізом, потрібен контроль водорозчинних вітамінів. До них належать вітаміни групи B і вітамін C. Вони беруть участь у роботі нервової системи, кровотворенні, загоєнні тканин, імунній відповіді та обміні енергії.

National Kidney Foundation пояснює, що вітаміни B9 і B12 допомагають утворювати еритроцити, інші вітаміни групи B беруть участь в обміні енергії та роботі нервів і тканин, вітамін C потрібен для імунної системи та загоєння, а вітамін D допомагає засвоювати кальцій і підтримувати кістки.

Вітаміни групи B

Вітаміни групи B часто входять до складу спеціальних комплексів для пацієнтів з хронічною хворобою нирок. Вони потрібні для нормального обміну речовин, роботи нервової системи, стану шкіри, слизових оболонок і кровотворення.

Особливу увагу звертають на фолієву кислоту та вітамін B12. Їх дефіцит може посилювати анемію, слабкість, втому, оніміння або поколювання в кінцівках. Важливо не поєднувати кілька комплексів одночасно — додатковий B-комплекс може призвести до надлишкового прийому окремих речовин.

Вітамін C

Вітамін C потрібен для імунної системи, загоєння ран, стану судин і антиоксидантного захисту. У пацієнтів, які лікуються діалізом, його рівень може знижуватись через обмеження фруктів і овочів у раціоні та втрати під час процедури.

Тим не менш, з вітаміном C важлива обережність. Високі дози можуть підвищувати ризик утворення оксалатів і кальцій-оксалатних каменів. Не варто самостійно приймати 500–1000 мг вітаміну C «для імунітету». Якщо він потрібен, дозу має визначити лікар.

Вітамін D

Вітамін D має особливе значення у хворих на хронічну хворобу нирок. Він пов'язаний із рівнем кальцію, фосфору, паратгормону та станом кісток. На пізніх стадіях ХХН нирки гірше активують вітамін D, тому часто потрібні спеціальні ліки, які призначає лікар.

Приймати вітамін D самостійно небезпечно. Його необхідність потрібно оцінювати разом із кальцієм, фосфором і паратгормоном. Якщо доза завелика або препарат підібраний неправильно, може підвищитись ризик гіперкальціємії, гіперфосфатемії та кальцифікації судин.

Вітаміни A, E і K

Вітаміни A, E і K є жиророзчинними. Це означає, що вони можуть довше зберігатись в організмі та накопичуватись. National Kidney Foundation зазначає, що хворим на ХХН зазвичай не потрібно приймати вітаміни A, E і K як добавки, оскільки більшість людей отримує їх із їжі, а надлишок може накопичуватися та бути шкідливим.

Надлишок вітаміну A може проявлятись сухістю шкіри, свербежем, головним болем, нудотою, болем у кістках або порушенням зору. Вітамін E не слід приймати самостійно, особливо якщо пацієнт отримує препарати, що впливають на згортання крові. Вітамін K пов'язаний зі згортанням крові — якщо людина приймає антикоагулянти, добавки з ним можуть впливати на ефективність лікування.

Мікроелементи та мінерали

У пацієнтів, які отримують діалізну терапію, потрібно контролювати не лише вітаміни, а й мінерали та мікроелементи. Частина з них може бути в дефіциті, а частина — накопичуватись у крові та викликати ускладнення.

Залізо

Залізо — один з найважливіших мікроелементів для пацієнтів на діалізі. Воно потрібне для утворення гемоглобіну, який переносить кисень у крові. Анемія є одним з основних ускладнень у хворих на хронічну хворобу нирок.

Для оцінки дефіциту заліза важливіше оцінювати феритин (запаси заліза) та відсоток насичення трансферину (доступність заліза для кровотворення). Ці показники розглядають разом із гемоглобіном, запаленням, харчуванням і лікуванням анемії.

Перед призначенням препаратів заліза лікар зазвичай оцінює:

• гемоглобін;
• феритин;
• насичення трансферину;
• запальні показники;
• відповідь на еритропоезстимулювальні препарати.

Кальцій і фосфор

Порушення кальцію і фосфору пов'язані з розвитком мінерально-кісткових порушень та ризиком вторинного гіперпаратиреозу. Фосфор часто підвищується, оскільки нирки вже не можуть достатньо ефективно його виводити. Надлишок фосфору може погіршувати стан кісток і судин, тому пацієнтам часто рекомендують обмежувати продукти з високим вмістом фосфору та приймати фосфатзв'язувальні препарати, якщо їх призначив лікар.

Кальцій також не можна приймати самостійно «для кісток». Кальцій, фосфор, паратгормон і вітамін D завжди оцінюють разом.

Калій

Калій потрібен для роботи серця, м'язів і нервової системи. За ниркової недостатності його рівень може швидко підвищуватися. Високий калій може викликати небезпечні порушення серцевого ритму. Пацієнтам не варто самостійно приймати добавки калію, солезамінники, електролітні порошки або «мінеральні» комплекси.

Натрій

Надлишок натрію затримує рідину, підвищує артеріальний тиск, посилює спрагу та збільшує міждіалізну прибавку ваги. Варто обмежувати ковбаси, копченості, солоні сири, консерви, снеки, фастфуд, соуси, готові приправи та продукти з великою кількістю прихованої солі.

Магній

Магній бере участь у роботі м'язів, нервової системи та серцевого ритму. Не варто самостійно приймати магній «від судом» — судоми на діалізі можуть виникати через зміну об'єму рідини, швидку ультрафільтрацію, артеріальний тиск або інші причини. Спершу потрібно з'ясувати причину.

Цинк, селен і мідь

Цинк, селен і мідь потрібні в малих кількостях, але важливі для імунної системи, антиоксидантного захисту, кровотворення, апетиту та загоєння. Дефіцит цинку може проявлятися зміною смаку, поганим апетитом, повільним загоєнням ран. Але це не означає, що цинк потрібно приймати всім — надлишок може знижувати рівень міді. Селен також не варто приймати без показань.

Чи можна приймати звичайні полівітамінні комплекси?

Пацієнтам, які лікуються діалізною терапією, не варто самостійно приймати звичайні полівітаміни. Вони можуть містити вітаміни A, E, K, магній, фосфор, калій, рослинні екстракти або інші компоненти, небажані за хронічної хвороби нирок.

National Kidney Foundation прямо наголошує: вітаміни — це теж ліки, тому їх потрібно приймати тільки в тих дозах, які рекомендує медичний фахівець.

Гемодіаліз і перитонеальний діаліз: чи є різниця?

Так, різниця є. Під час кожної процедури гемодіалізу може втрачатись частина водорозчинних вітамінів. У разі лікування перитонеальним діалізом втрати також можливі, але режим харчування, залишкова функція нирок, рівень білка, глюкози, рідини та мінералів можуть відрізнятися. Тому немає одного універсального комплексу для всіх.

Симптоми можливого дефіциту

Дефіцит вітамінів або мікроелементів не завжди має чіткі симптоми. Часто прояви схожі на анемію, уремію, недостатність харчування або наслідки самої хронічної хвороби нирок.

Перелічені симптоми не доводять дефіцит конкретного вітаміну, але це привід обговорити з лікарем аналізи, харчування та добавки.

Які аналізи допомагають контролювати вітаміни та мікроелементи?

Не всі вітаміни й мікроелементи потребують регулярного контролю. Проте деякі аналізи допомагають зрозуміти, чи потрібна корекція.

5 правил безпечного прийому добавок на діалізі

1. Не починайте добавки самостійно. Навіть якщо це «просто вітаміни», вони можуть впливати на результати аналізів, дію медикаментів та самопочуття.
2. Показуйте лікарю склад препарату. Важлива не тільки назва, а й доза кожного компонента. Особливо це стосується A, E, K, C, D, кальцію, калію, магнію, фосфору, цинку та селену.
3. Не приймайте кілька комплексів одночасно. Так легко отримати надлишок окремих речовин, навіть якщо кожен препарат окремо здається безпечним.
4. Контролюйте аналізи. Добавки мають призначатися з урахуванням гемоглобіну, феритину, B12, фолату, вітаміну D, кальцію, фосфору, ПТГ, калію та інших показників.
5. Не замінюйте харчування вітамінами. Вітаміни не замінюють білок, калорії, контроль фосфору, лікування анемії та адекватний діаліз.