Лейкоцити в сечі: норма, причини підвищення і що робити

На що вказують лейкоцити в сечі?

Поява лейкоцитів в сечовому осаді зазвичай сигналізує про локальний захисний процес. Коли тканини нирок, сечового міхура чи сечовидільного каналу зазнають пошкодження, стикаються з запальними агентами або хімічно подразнюються, імунна система запускає механізм міграції лейкоцитів крізь стінки судин до безпосереднього вогнища, звідки вони і потрапляють у сечу, де їх виявляє лабораторія.

У практиці використовують два терміни для опису білих кров'яних тілець у сечі – лейкоцитурія та піурія.

Норма: методи, одиниці та вікові особливості

Згідно з міжнародними клінічними настановами, зокрема Європейської асоціації урологів (EAU) для оцінки лейкоцитурії (піурії) у сучасній практиці використовуються три основні методи. Вони розділені за призначенням на експрес-метод, автоматичне кількісне визначення та референтну верифікацію.

1. Експрес-тест (напівкількісний): тест-смужка реагує на фермент лейкоцитарну естеразу (LEU), який міститься в лейкоцитах і змінює колір. Результат оцінюється в «плюсах» (+, ++, +++) або приблизному діапазоні клітин на мікролітр. Застосовується лікарями первинної ланки для швидкого виключення інфекції. Проте позитивний результат тест-смужки завжди потребує підтвердження точнішим кількісним методом (мікроскопією чи цитометрією).
2. Автоматизований кількісний метод (проточна цитометрія сечі): сучасний стандарт швидкої високоточної оцінки у великих лабораторіях. Одиниці виміру: кількість клітин в 1 мікролітрі (клітин/мкл або /мм³).
3. Мікроскопічний метод (ручна та цифрова мікроскопія осаду): "золотий стандарт" для точної верифікації та оцінки морфології елементів. Одиниці виміру: кількість клітин у полі зору (в.п.з./HPF). Настанови рекомендують використовувати мікроскопію у випадках, коли автоматичні аналізатори видають помилку через занадто густу сечу, велику кількість слизу, солей чи клітинного сміття.

Для уточнення сумнівних результатів ЗАС можна використовувати метод за Нечипоренком: підрахунок кількості клітин у строго визначеному об'ємі (в 1 мл сечі).

Референтні значення

Референтні значення мікроскопії осаду залежно від віку та стану

При прийомі великих доз вітаміну С, певних антибіотиків (цефалексин, гентаміцин, тетрациклін) та якщо сеча занадто концентрована – тест-смужки можуть показувати хибнонегативний результат. Тому, до виявлення лейкоцитурії завжди потрібно підходити комплексно.

Як інтерпретувати результат

У медичній практиці ізольоване підвищення рівня лейкоцитів у сечі надає лише частину інформації. Найважливішим подальшим етапом діагностики – оцінка поєднання лейкоцитів з іншими лабораторними показниками у сечі.

Лейкоцити+нітрити+бактерії

Локалізація процесу – нижні або верхні сечовивідні шляхи.

Що це може означати – інфекція сечовивідних шляхів.

Клінічний нюанс – більшість грамнегативних бактерій у сечі (наприклад, E.coli, яка найчастіше є збудником інфекцій сечовидільних шляхів), перетворює природньо наявні нітрати у сечі на нітрити.

Коли при використанні тест-смужки показує позитивний результат на нітрити, але лейкоцитів не виявлено – це може свідчити про хибнопозитивний результат, зразок сечі довго стояв перед дослідженням у лабораторії або був зібраний із порушенням правил гігієни (бактерії потрапили з поверхні шкіри чи піхви). Також, тест може бути хибнонегативним, навіть при наявності інфекції, якщо бактерії не виробляють нітрити (стафілококи, ентерококи) або сеча затрималася у сечовому міхурі менше 4 годин.

Лейкоцити+еритроцити

Локалізація процесу – слизова оболонка нирок або сечовидільних шляхів.

Що це може означати – виражене деструктивне запалення з пошкодженням судин.

Клінічний нюанс – наявність каменів чи солей, запальні процеси у сечовому міхурі, виключення онкопатології.

Лейкоцити+білок (протеїнурія)

Локалізація процесу – ниркова тканина (паренхіма нирок) та фільтраційний бар'єр.

Що це може означати – невелика кількість білка при запальному процесі допускається, а от високий рівень білка разом із лейкоцитами може вказувати на пошкодження ниркового фільтра.

Клінічний нюанс – бактеріальне ураження інтерстицію та мисок нирки, аутоімунне чи токсико-алергічне ураження паренхіми.

Лейкоцити є, а бактерій та нітритів немає

Локалізація процесу – нирки та сечовидільні шляхи.

Що це може означати – так звана – стерильна піурія.

Клінічний нюанс – під час бактеріологічного дослідження сечі мікрофлора не виділяється, варто звернути увагу на атипову мікрофлору або тривалий прийом медикаментів, які викликають безсимптомне хронічне запалення ниркової тканини.

Причини підвищення

Як правильно здати аналіз сечі

1. Для більшості досліджень рекомендується збирати ранкову порцію сечі або не раніше 4-6 годин після останнього сечовипускання. Протягом ночі сеча концентрується в сечовому міхурі, що дозволяє точніше оцінити рівень лейкоцитів та бактерій.
2. Перед початком збору обов'язково необхідно провести ретельний туалет зовнішніх статевих органів. Не рекомендується використовувати агресивне антибактеріальне мило або антисептики, оскільки їхні залишки можуть потрапити у контейнер і вплинути на результат.
3. Забір сечі проводиться у стерильну ємність.
4. При початку процесу сечовипускання важливо перші 2 секунди помочитися в унітаз, потім підставити ємність, щоб зібрати середню порцію, адже це допомагає мінімізувати потрапляння клітин з уретри та шкіри. При заповненні стерильного контейнеру, якщо ще залишається сеча, продовжити сечовипускання в унітаз.
5. Важливо не торкатися внутрішніми стінками або кришкою контейнера до тіла, одягу чи шкіри, щоб зберегти повну стерильність.
6. Для жінок важливо пам'ятати, що під час менструації здавати аналіз сечі не рекомендовано, адже клітини епітелію та кров миттєво потрапляють у зразок, через що можна отримати хибну картину. Якщо аналіз необхідно виконати терміново, жінці рекомендується ретельно підмитися та закрити вхід по піхви чистим гігієнічним тампоном і після цього зібрати сечу за стандартними правилами, наголосивши для лікаря, що наявна менструація.
7. Необхідно попередити про прийом медикаментів, бо вони можуть викликати хибнонегативні результати або змінювати колір сечі. Напередодні бажано не вживати овочі та фрукти, які можуть змінити колір сечі (буряк, морква, гарбуз, ожина, чорниця, спаржа), гостру та солону їжу, алкоголь.
8. Після отримання середньої порції сечі та дотриманні всіх правил ємність щільно закривається кришкою та може зберігатися при кімнатній температури в темному місці до доставки її в лабораторію. Бажаний термін доставки сечі до лабораторії не повинен перевищувати 2-х годин. Коли в певних випадках це виконати не вдається, сеча може зберігатися в прохолодному темному місці та для якісного визначення сечового осаду варто попередити лікаря, що інтервал доставки перевищував 2 години.

Коли варто перездати аналіз?

1. Високий рівень епітелію в першому аналізі – коли в бланку вказано, що наявна велика кількість плоского епітелію або «змішана флора», це свідчить про ймовірність потрапляння лейкоцитів зі шкіри або епітелію слизових оболонок.
2. Сумнівні чи пограничні результати – при використанні тест-смужок і наявності +/- або 1+, варто виконати повторний аналіз класичним методом мікроскопії осаду або за Нечипоренком.
3. Безсимптомна лейкоцитурія – при наявності підвищеної кількості лейкоцитів (10-25 у п.з.), але відсутні об'єктивні скарги (підвищення температури, болі, різі під час сечовипускання) варто виконати повторний чистий забір через кілька днів для динамічного спостереження.
4. Оцінка ефективності лікування – після проведеного курсу антибіотикотерапії з приводу інфекцій для підтвердження одужання (зазвичай через 10-14 днів).

Що робити при підвищенні лейкоцитів?

При виявленні підвищених лейкоцитів у сечі – не варто займатися самолікуванням та починати приймати препарати. Це маркер, який потребує послідовного клінічного рішення та дій згідно сучасних міжнародних рекомендацій.

У випадках при яких наявні лейкоцити, бактерії, позитивний тест на нітрити у сечі, присутнє підвищення температури тіла, ознобу, болі у ділянці нирок/попереку – обов'язковим є виконання бактеріологічного посіву сечі на виявлення збудника та визначення чутливості до антибіотиків.

При супутній еритроцитурії – варто виконати УЗД нирок та сечовивідних шляхів, щоб виключити механічні та структурні причини запалення: камені, солі, анатомічні особливості, новоутворення.

При виражених симптомах ураження нижніх сечових шляхів – болі внизу живота, різі, печіння під час сечовипускання, наявність болі в попереку з іррадіацією у низ живота, наявність змін у аналізі сечі і підозрі на проблеми з передміхуровою залозою у чоловіків варто звернутися до уролога.

Якщо лейкоцити у сечі супроводжуються підвищенням білка, набряками, неконтрольованим підвищенням рівнів АТ та зафіксовано «стерильну піурію», яка може вказувати на хронічний інтерстиційний нефрит або аутоімунне ураження нирок – варто звернутися до нефролога.

Чому не варто проводити лікування без симптомів і діагнозу?

Призначення антибіотикотерапії має розглядатися на основі загальної клінічної картини, адже ми лікуємо не «цифри», а пацієнта.

Згідно з дослідженнями Товариства інфекційних хвороб Америки (IDSA), безконтрольований прийом антибіотиків не рекомендується з низки причин:

• розвиток антибіотикорезистентності – бактерії в організмі швидко адаптуються і стають стійкими до препаратів і в певний момент, коли антибіотик дійсно знадобиться - стандартні протокольні препарати не подіють
• знищення власної мікрофлори – порушується мікробіом кишківника та піхви, що провокуватиме нові та ще важчі рецидиви урогенітальних інфекцій
• побічні ефекти та токсичність – більшість антимікробних препаратів є нефротоксичними, намагаючись вилікувати випадкові лейкоцити, ми провокуємо інтерстиційний нефрит

Клінічні настанови Європейської асоціації урологів (EAU) виділяють два чітких винятки, коли обов'язково потрібно лікувати безсимптомну бактеріурію:

1. Вагітні жінки – нелікована безсимптомна бактеріурія у вагітних у 20-40% випадків переростає в гострий пієлонефрит.
2. Перед інвазивними урологічними операціями – при тих операціях, які супроводжуються порушенням цілісності слизової оболонки сечових шляхів (ендоскопічні операції на міхурі чи нирках, біопсія передміхурової залози). Під час операції можливе травмування судин в зоні наявних бактерій, де вони миттєво потрапляють у загальний кровотік, що може спричиняти системну реакцію організму.