Фосфор у крові: норма, причини підвищення та зниження, як нормалізувати рівень

Норма фосфору в крові

У лабораторних аналізах визначають концентрацію неорганічних фосфатів. Саме цей показник зазвичай позначають як «фосфор у крові».

Норма фосфору в крові дорослих становить приблизно 0,81-1,45 ммоль/л.

Ці значення є орієнтовними. Для оцінки результату потрібно враховувати референтні межі конкретної лабораторії.

У дітей фосфор крові зазвичай вищий, ніж у дорослих. Це пов’язано з активним ростом і формуванням кісток.

Рівень фосфору залежить від харчування, функції нирок, стану паращитоподібних залоз і вітаміну D.

У пацієнтів з ХХН нормальний фосфор не завжди свідчить про відсутність порушень мінерального обміну. Організм певний час здатний підтримувати його концентрацію в нормальних межах завдяки гормональним змінам.

Тому лікар оцінює не лише фосфор крові, а й кальцій, паратгормон (ПТГ), а за потреби й інші показники.

Причини підвищення і зниження фосфору

Чому підвищується фосфор у крові?

Підвищений фосфор в крові називають гіперфосфатемією. Найпоширеніша причина стійкого підвищення у дорослих з тяжким порушенням функції нирок полягає в недостатньому виведенні фосфатів з сечею.

Щодня ми отримуємо фосфор з продуктами харчування. Частина всмоктується в кишківнику, використовується організмом, а надлишок виводиться нирками.

Коли функція нирок знижується, організму стає дедалі складніше позбавлятися зайвого фосфору.

На початкових стадіях ХХН рівень фосфору може залишатися нормальним. Це відбувається завдяки підвищенню рівня гормону FGF23 і змінам секреції паратгормону. Вони допомагають збільшувати виведення фосфору тими нефронами, які ще працюють.

На пізніх стадіях ХХН цього механізму вже недостатньо, тому концентрація фосфору починає зростати.

Основні причини підвищення фосфору:

• Хронічна хвороба нирок, особливо стадії G4-G5.
• Гостре пошкодження нирок.
• Недостатня секреція паратгормону.
• Надмірне надходження фосфатів з харчовими добавками, лікарськими засобами або препаратами для очищення кишечника.
• Масивне руйнування клітин, зокрема за синдрому лізису пухлини або рабдоміолізу.

Окремої уваги потребують пацієнти, які лікуються гемодіалізом. Навіть регулярні процедури не завжди забезпечують достатнє виведення фосфору.

Фосфор надходить з їжею щодня, а гемодіаліз зазвичай проводять лише кілька разів на тиждень. Крім того, значна частина фосфору міститься всередині клітин і кістковій тканині, тому не може швидко видалятися безпосередньо з крові.

Саме тому його концентрація може залишатися високою, навіть якщо пацієнт регулярно відвідує процедури.

Чому фосфор у крові знижується?

Низький фосфор в крові називають гіпофосфатемією. На відміну від гіперфосфатемії, вона частіше пов’язана не з накопиченням, а з недостатнім надходженням, надмірною втратою фосфатів або їх переміщенням із крові всередину клітин.

Основні причини зниження фосфору:

• Недостатнє харчування, тривале голодування або значне виснаження.
• Порушення всмоктування поживних речовин у кишечнику.
• Дефіцит вітаміну D.
• Підвищення рівня паратгормону, яке посилює втрату фосфатів із сечею.
• Захворювання ниркових канальців, за яких фосфор надмірно виводиться із сечею.
• Приймання деяких лікарських засобів, зокрема тривале або надмірне використання фосфатзв’язувальних препаратів.

Низький рівень фосфору можливий і у пацієнтів, які лікуються гемодіалізом, особливо за недостатнього харчування або інтенсивних діалізних режимів.

Чим небезпечні відхилення фосфору від норми?

Незначне підвищення або зниження фосфору зазвичай не викликає помітних симптомів. Проблема полягає в тому, що тривалі порушення можуть негативно впливати на кістки, судини та м’язи.

Чим небезпечний високий фосфор?

У пацієнтів з ХХН стійке підвищення фосфору пов’язане з порушеннями обміну кальцію та змінами гормональної регуляції.

Один з найважливіших наслідків цих порушень, кальцифікація судин. Це відкладання кальцієво-фосфатних сполук у судинній стінці.

Кальцифікація сприяє втраті еластичності судин і пов’язана з підвищеним ризиком серцево-судинних ускладнень. Особливо часто її виявляють у людей із тривалою ХХН та пацієнтів, які лікуються гемодіалізом.

Водночас важливо розуміти, що кальцифікація має кілька причин. На її розвиток впливають не лише фосфор, а й інші порушення мінерального обміну, вік, діабет та супутні захворювання.

Ще один наслідок тривалого порушення фосфорно-кальцієвого обміну, вторинний гіперпаратиреоз.

Паращитоподібні залози виробляють більше паратгормону, який змінює процеси оновлення кісткової тканини. З часом це може призводити до порушення структури кісток, болю та підвищеного ризику переломів.

Іноді пацієнти з високим фосфором скаржаться на свербіж шкіри. Проте свербіж у людей з ХХН має багато причин, тому лише за цим симптомом неможливо визначити рівень фосфору.

Чим небезпечний низький фосфор?

Фосфор необхідний для утворення АТФ, основного джерела енергії для клітин. Тому його виражений дефіцит може впливати насамперед на роботу м’язів.

Людина може відчувати слабкість, швидку втомлюваність, зниження фізичної витривалості.

Тяжка гіпофосфатемія здатна викликати значну м’язову слабкість, порушення дихання, роботи серця та нервової системи.

Якщо дефіцит фосфору зберігається тривалий час, може порушуватися мінералізація кісток. У дорослих це здатне призвести до остеомаляції, стану, за якого кістки стають менш міцними.

Важливо, що небезпека залежить не лише від цифри в аналізі, а й від того, як швидко змінився рівень фосфору та наскільки довго зберігається відхилення.

Як знизити фосфор в крові?

Якщо фосфор підвищений, не варто одразу виключати з харчування всі продукти, що його містять.

Фосфор є майже в усіх білкових продуктах, а білок потрібний для підтримання м’язової маси, імунної системи та відновлення тканин.

Особливо важливо зберігати достатнє споживання білка пацієнтам, які лікуються гемодіалізом. Надмірні харчові обмеження можуть завдати більше шкоди, ніж користі.

Зменшити кількість фосфатних добавок у продуктах

Насамперед потрібно звернути увагу не лише на кількість фосфору в їжі, а й на його джерело.

Фосфор із продуктів рослинного походження засвоюється гірше, оскільки значна його частина зв’язана з фітатами. Фосфор із тваринних продуктів засвоюється краще.

Найкраще засвоюються неорганічні фосфати, які виробники додають у продукти для покращення смаку, консистенції або збільшення терміну зберігання.

Вони можуть міститися в:

• плавлених сирах і сирних продуктах;
• сосисках, ковбасах та інших перероблених м’ясних виробах;
• готових м’ясних напівфабрикатах;
• деяких газованих напоях, особливо темних колах;
• готових соусах і продуктах тривалого зберігання.

Не всі продукти з цих категорій обов’язково містять додані фосфати. Тому краще перевіряти склад на упаковці.

Фосфатні добавки можуть позначатися кодами E338–E341, E343, E450–E452 або словами «фосфати», «пірофосфати», «фосфорна кислота».

Не виключати білкові продукти без потреби

М’ясо, риба, яйця, молочні продукти та бобові містять фосфор, але водночас є джерелами важливих поживних речовин.

Повна відмова від них може спричинити дефіцит білка.

Для пацієнтів із ХХН харчування потрібно підбирати з урахуванням стадії захворювання, рівня фосфору, калію, харчового статусу та виду лікування.

Наприклад, потреба в білку в людини з ХХН, яка ще не отримує діаліз, може суттєво відрізнятися від потреби пацієнта, який лікується гемодіалізом.

Тому універсальна порада «їжте менше білка, щоб знизити фосфор» є неправильною.

Правильно використовувати фосфатзв’язувальні препарати

Якщо харчових змін недостатньо, лікар може призначити препарати, які зв’язують фосфати в кишечнику.

Вони зменшують кількість фосфору, що потрапляє з їжі в кров.

До таких препаратів належать севеламер, солі кальцію, препарати на основі заліза та інші засоби.

Вибір залежить від рівня кальцію, фосфору, паратгормону, супутніх захворювань та переносимості лікування.

Важливо, що більшість фосфатзв’язувальних препаратів потрібно приймати разом із їжею або відповідно до інструкції до конкретного засобу.

Якщо приймати їх окремо від їжі, ефективність може значно знижуватися.

Не варто самостійно збільшувати кількість таблеток. Наприклад, надмірне застосування кальцієвмісних препаратів може призводити до небажаного надходження кальцію в організм.

Перевірити достатність діалізного лікування

Пацієнтам, які лікуються гемодіалізом, для контролю фосфору важлива регулярність процедур та достатня тривалість лікування.

Скорочення сеансів зменшує час, протягом якого фосфор видаляється з крові.

Водночас навіть хороший показник Kt/V не гарантує нормального рівня фосфору. Kt/V переважно характеризує очищення крові від сечовини, тоді як видалення фосфору має інші особливості.

За стійкого підвищення фосфору лікар може переглянути тривалість, частоту або інші параметри діалізу.

Мета лікування, поступово знизити підвищений фосфор до нормального діапазону, не погіршуючи харчування та загальний стан пацієнта.

Аналіз крові на фосфор: як правильно здати?

Аналіз крові на фосфор входить до біохімічних досліджень і дозволяє визначити концентрацію неорганічних фосфатів у сироватці або плазмі крові.

Для дослідження беруть венозну кров.

Рівень фосфору змінюється протягом доби та може залежати від нещодавнього приймання їжі, тому для порівняння результатів бажано здавати аналізи в однакових умовах.

Чи потрібно здавати кров натще, варто уточнити в лабораторії або лікаря. Самостійно скасовувати ліки перед дослідженням не потрібно.

У пацієнтів, які лікуються гемодіалізом, планові аналізи зазвичай беруть до початку процедури. Важливо враховувати і день тижня, оскільки тривалість проміжку між сеансами може впливати на результат.

Фосфор рідко оцінюють окремо від інших показників. Для пацієнтів з ХХН важливо одночасно контролювати кальцій, паратгормон і лужну фосфатазу.

За потреби лікар додатково призначає визначення вітаміну D.

Якщо результат виходить за межі норми, лікар оцінює його разом з попередніми аналізами, функцією нирок, ліками та харчуванням. Одного підвищеного показника не завжди достатньо, щоб змінювати лікування.