Гідронефроз

Гідронефроз – це стан, за якого порушується нормальний відтік сечі з нирки, через що вона накопичується в чашково-мисковій системі та поступово розширює її. Сам по собі гідронефроз не є окремою хворобою; це наслідок перешкоди на шляху сечі або її зворотного закидання з нижніх відділів сечових шляхів.

У нормі сеча утворюється в нирках, збирається в чашечках і мисці, далі проходить сечоводом у сечовий міхур і виводиться через уретру. Якщо на будь-якому рівні цього шляху виникає перешкода, сеча накопичується вище місця блокування. Ниркова миска та чашечки розширюються — так формується гідронефроз.

Гідронефроз сам по собі не описує причину. Це ультразвукова або радіологічна ознака того, що сечовивідна система вище певного рівня розширена. Тому після виявлення гідронефрозу завжди потрібно відповісти на питання: де перешкода, наскільки вона значуща і чи потребує вона невідкладного втручання.

УЗД часто описує гідронефроз як легкий, помірний або виражений. Це допомагає оцінити ступінь розширення, але не завжди прямо відповідає тяжкості стану. Наприклад, невелике розширення за єдиної нирки може бути важливішим, ніж помірне розширення без порушення функції.

Важливо: ступінь гідронефрозу – це лише частина картини. Лікар оцінює симптоми, аналізи крові й сечі, функцію нирок, наявність інфекції та причину порушення відтоку.

Найчастіше гідронефроз виникає через механічну перешкоду на шляху сечі. Проте іноді причина не в «закупорці», а в зворотному закиданні сечі з міхура до сечоводу або в порушенні скорочення сечових шляхів.

У дорослих серед частих причин – сечокам'яна хвороба, обструкція сечоводу, пухлини, порушення відтоку із сечового міхура та збільшення простати.

Коли гідронефроз небезпечний?

Негайно звернутися по медичну допомогу потрібно, якщо гідронефроз або підозра на обструкцію поєднується з:

• гарячкою або ознобом;
• сильним болем у боці чи попереку;
• нудотою та блюванням, які не дають пити;
• різким зменшенням кількості сечі;
• відсутністю сечовипускання;
• єдиною ниркою;
• вагітністю;
• підвищенням креатиніну;
• двобічним гідронефрозом;
• вираженою слабкістю, падінням тиску, сплутаністю свідомості.

Найнебезпечніша ситуація – інфікована обструкція, коли сеча не відтікає, а вище перешкоди розвивається інфекція. Обструкція нирки з ознаками інфекції сечових шляхів та/або анурією є урологічною невідкладною ситуацією, а термінова декомпресія часто необхідна для запобігання ускладненням.

Діагностика гідронефрозу має відповісти на три питання: чи є розширення, де причина порушення відтоку і чи страждає функція нирки.

УЗД добре виявляє розширення, але не завжди точно показує причину. Тому у разі болю, підозри на камінь, пухлину, гостру обструкцію або погіршення функції нирок часто потрібна КТ або інший метод візуалізації.

Лікування залежить не від самого факту розширення, а від причини, ступеня обструкції, симптомів, функції нирок і наявності інфекції. У частини пацієнтів достатньо спостереження, у частини потрібне планове лікування причини, а в невідкладних ситуаціях – швидке відновлення відтоку сечі.

Дренування нирки

Якщо сеча не відтікає і є ризик пошкодження нирки, лікар може тимчасово відновити відтік за допомогою дренування. Це може бути встановлення внутрішнього стента між ниркою і сечовим міхуром або нефростоми – трубки, яка відводить сечу з нирки назовні. Вибір методу залежить від причини обструкції, анатомії, інфекції, стану пацієнта та технічної можливості.

Лікування причини

Дренування усуває небезпечне накопичення сечі, але не завжди вирішує причину. Після стабілізації потрібно лікувати те, що спричинило гідронефроз: камінь, звуження, пухлину, збільшену простату, рефлюкс або нейрогенний міхур. Без цього гідронефроз може повторюватися.

Профілактика гідронефрозу залежить від причини. Не всі випадки можна попередити, особливо вроджені аномалії або пухлинну обструкцію, але частину ризиків можна зменшити.